
Заявник у справі Сальнікова Олексій Гончар підозрюється у бронюванні 49 ухилянтів
Олексія Гончара, чиї заяви свого часу запускали найгучніші антикорупційні справи країни, тримають під вартою у "Вінницькій установі виконання покарань" без права застави за підозрою у фіктивному працевлаштуванні військовозобов'язаних до ТОВ "Стетман", а сама ця фірма виявилася місцем роботи чоловіка тодішньої заступниці міністра юстиції, пише "Судовий репортер". Це продовження історії, яку ми розбирали за судовими ухвалами в матеріалі "Викривач НАБУ Олексій Гончар пішов під варту у справі про фіктивне бронювання 49 осіб".
Нагадаємо, хто такий Гончар. Він став заявником у справі НАБУ щодо ексголови Державної судової адміністрації Сальнікова: стверджував, що той у 2023 році підбурив його до передачі хабара судді Верховного Суду. На підставі його показань Сальніков нині відбуває три роки ув'язнення. Тепер сам Гончар має статус підозрюваного, і застави йому не визначали взагалі.
Біографія заявника пояснює багато. У минулому він був громадянином Російської Федерації і неодноразово притягався там до кримінальної відповідальності. Переїхавши в Україну, тричі змінив прізвище, а сьогодні українські правоохоронці звинувачують його в земельних махінаціях та шахрайському заволодінні коштами. Ми вже писали, що йдеться про шість років позбавлення волі за шахрайство в Росії у 2002-2006 роках і розшук за частиною четвертою статті 159 російського Кримінального кодексу з 2012 року, а прізвища мінялися між Карпенком, Гончарем і Шевченком. Українська довідка про несудимість про це не знає нічого, і саме з нею людина роками ходила до антикорупційних органів.
Найтісніші зв'язки він мав, утім, не в НАБУ. У 2017-2021 роках Гончар досить тісно спілкувався з тоді ще майбутнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим. За трибуною в суді Князєв свідчив, що вони відпочивали сім'ями, що Гончар позиціонував себе як успішний бізнесмен, мешкав у розкішному будинку в Конча-Заспі і вихвалявся зв'язками в правоохоронних органах. Пізніше з'ясувалося, що успішний бізнесмен мав численні борги, будинок під Києвом наймала його дружина, і зрештою родині не вистачало коштів навіть на оплату оренди.
Коли в Гончара виникли серйозні проблеми з поліцією та Службою безпеки України, він почав співпрацювати з НАБУ щодо викриття Сальнікова і одночасно мобілізувався до Збройних Сил України. У судові засідання прибував у камуфляжній формі і пояснював, що став по-іншому ставитися до корупції. Послідовність говорить сама за себе: спершу проблеми з правоохоронцями, потім співпраця з антикорупційним органом, потім камуфляж у залі суду.
У вересні 2025-го в інтерв'ю проєкту bihus.info він назвав себе "касиром" ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва і розповів про "спільні заробітки". Описав кілька епізодів нібито передачі неправомірної вигоди Князєву за рішення Верховного Суду: справу Іллічівського порту, вирішену, за його словами, за 200 тисяч доларів, і те, як Андрію Клюєву за 400 тисяч доларів залишили землю під його маєтком у Конча-Заспі. Офіційно ці факти ексголові Верховного Суду не інкримінували, статусу свідка у справі Князєва Гончар не отримав. "Я хотєл там поучаствовать. Но нє получілось", пояснював він під час інтерв'ю.
Тепер про третю підозру, яка й привела його до Вінниці. Слідство вважає, що за грошову винагороду Гончар фіктивно працевлаштовував чоловіків до ТОВ "Стетман" з метою їхнього незаконного бронювання від призову на військову службу під час мобілізації. Кримінальне провадження зареєстрували ще 12 вересня 2025 року, а через три дні на bihus.info вийшло те саме інтерв'ю про те, як судді продавали рішення. Три дні між реєстрацією справи і виходом на екран у ролі совісті антикорупційної системи.
Розкручували схему з нижнього поверху. Першу підозру в справі фіктивного бронювання повідомили 22 квітня 2026 року. За матеріалами справи, фігурант підшукував військовозобов'язаних, які мали намір і бажання ухилитися від мобілізації, і пропонував їм фіктивне працевлаштування та бронювання за 8 тисяч доларів. Чоловік заплатив половину суми і отримав електронну версію наказу про прийняття на роботу до ТОВ "Стетман" техніком у відділ випробування безпілотних авіаційних комплексів. Уявіть: людина, яка не збирається служити, оформлюється фахівцем у підрозділ, що випробовує дрони для фронту. Того ж 22 квітня, після передачі решти грошей, підозрюваного затримали.
Через три з половиною місяці правоохоронці вийшли на інших співучасників, серед яких і Гончар. Вважається, що саме він мав зв'язки і вплив на невстановлену слідством особу, причетну до діяльності ТОВ "Стетман", і передавав їй документи військовозобов'язаних, зібрані тим чоловіком, якого затримали першим у квітні. Роль посередника й вузла зв'язку для людини, яка роками професійно налагоджувала контакти в правоохоронних органах. За даними слідства, внаслідок дій чотирьох підозрюваних, включаючи Гончара, 49 військовозобов'язаних були фіктивно працевлаштовані до ТОВ "Стетман".
Затримали Гончара співробітники Управління СБУ у Вінницькій області, і тут варто назвати одну розбіжність прямо. "Судовий репортер" датує затримання 14 серпня 2026 року, тоді як в ухвалі Вінницького міського суду, яку ми аналізували, днем затримання в порядку статті 615 Кримінального процесуального кодексу зазначено 12 серпня, а 14 серпня суд уже обирав запобіжний захід. Йому вручили підозру в перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Найважливіше в цій історії стосується, однак, не Гончара, а самої фірми. Сьогодні інформація про ТОВ "Стетман" як про підприємство оборонно-промислового комплексу в публічних реєстрах на період воєнного стану прихована. За останніми даними, бенефіціаром компанії була громадянка України Катерина Дяченко. Статус критично важливого для економіки у сфері оборонно-промислового комплексу підприємство отримало у 2024 році, і саме цей статус є ключем до всієї схеми: без нього працевлаштування нікого ні від чого не рятує, а з ним звичайне ТОВ перетворюється на легальний майданчик для бронювання, ще й закритий від суспільства режимом секретності реєстрів.
І ось тут з'являються прізвища. У 2024-2025 роках у цій компанії працював чоловік тодішньої заступниці міністра юстиції Світлани Терещенко, про що свідчать декларації самої чиновниці, у яких відображено зарплату її чоловіка від ТОВ "Стетман". Там само знайшов роботу і чоловік директорки Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторії Іцкович. Жодних обвинувачень цим людям ніхто не висував, і ставити знак рівності між їхньою роботою та схемою бронювання підстав немає. Але факт лишається фактом: підприємство, у якому слідство рахує 49 фіктивних співробітників, виявилося привабливим місцем працевлаштування для родин посадовців Міністерства юстиції та київської міської адміністрації.
Під час обрання запобіжного заходу Гончар посилався на те, що є військовослужбовцем Збройних Сил України, учасником бойових дій, утримує чотирьох неповнолітніх дітей, має захворювання та поранення, отримані внаслідок захисту Батьківщини. Його адвокат намагався переконати суддю в можливості домашнього арешту або ж у призначенні мінімальної застави. Суд не визначив жодної.
Складіть це докупи. Учасник бойових дій, поранений на війні, підозрюється в тому, що за гроші продавав іншим можливість на цю війну не потрапити. Сорок дев'ять разів. Мобілізація, яка колись стала для нього аргументом на користь власного переродження, тепер фігурує в матеріалах справи як предмет торгівлі. І поки слідство рахує фіктивних техніків з випробування безпілотників, лишається питання, на яке не відповість жоден слідчий суддя: скільки чужих вироків досі стоїть на показаннях цієї людини і хто буде їх переглядати?


